Надурочна робота та її оплата

Оновлено: Липень 2026 · ⏱ 5 хв читання · Адвокат Олександр Осадько

Робота понад встановлену тривалість робочого часу — надурочна — має оплачуватися в підвищеному розмірі. Проте роботодавці часто змушують працювати понаднормово без належної оплати, оформлюють це як «за власним бажанням» або взагалі не фіксують. Знання правил про надурочну роботу — коли вона допустима, як оплачується, які є обмеження — допомагає працівнику отримати належну оплату й захиститися від зловживань.

Нижче — що вважається надурочною роботою, коли вона допускається, як оплачується, які обмеження встановлені законом та як стягнути недоплачену оплату за понаднормову роботу.

Що таке надурочна робота

Надурочна робота регулюється статтями 62–65 та статтею 106 КЗпП. За статтею 62 КЗпП надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (зміни). Ключові ознаки:

• робота понад норму — понад встановлену тривалість робочого дня чи зміни, а при підсумованому обліку — понад норму робочого часу за обліковий період;
• за ініціативою роботодавця — не за власним бажанням працівника;
• як виняток — надурочна робота допускається лише у виняткових випадках;
• не є надурочною робота за сумісництвом чи за окремим договором за межами основного часу.

Важливо: якщо працівник затримується на роботі з власної ініціативи, це не надурочна робота. Але якщо роботодавець доручив, вимагав чи фактично організував роботу понад норму — це надурочна робота, що підлягає підвищеній оплаті незалежно від того, чи був наказ.

Коли надурочна робота допускається

За статтею 62 КЗпП надурочні роботи, як правило, не допускаються. Винятки, коли вони можливі:

• оборона країни, відвернення стихійного лиха, аварії;
• суспільно необхідні роботи з водо-, газопостачання, опалення, освітлення, зв'язку;
• невідкладний ремонт механізмів, споруд, якщо їх несправність спричиняє припинення роботи;
• завершення початої роботи, яку неможливо було закінчити в робочий час через непередбачені обставини;
• продовження роботи за відсутності змінника, якщо робота не допускає перерви.

Проведення надурочних робіт потребує дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (стаття 64 КЗпП). Без такого погодження навіть у виняткових випадках залучення може бути незаконним.

Як оплачується надурочна робота

Оплата надурочної роботи встановлена статтею 106 КЗпП. Правила:

• погодинна оплата — надурочна робота оплачується у подвійному розмірі годинної ставки;
• відрядна оплата — доплата у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації за всі відпрацьовані надурочні години;
• компенсація відгулом не допускається — за статтею 106 КЗпП надурочні роботи компенсуються тільки підвищеною оплатою, а не наданням вихідного;
• оплата в подвійному розмірі проводиться додатково до звичайної зарплати за ці години.

Приклад: годинна ставка працівника — 100 грн. За 10 надурочних годин за місяць він має отримати 10 × 100 × 2 = 2 000 грн. Якщо роботодавець оплатив ці години в одинарному розмірі, недоплата — 1 000 грн, яку можна стягнути.

Обмеження надурочних робіт

КЗпП встановлює жорсткі обмеження, щоб захистити працівників від перевантаження:

• гранична тривалість — надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік (стаття 65 КЗпП);
• заборонено залучати вагітних, жінок з дітьми до 3 років, неповнолітніх (стаття 63 КЗпП);
• особи з інвалідністю — лише за їх згодою й за відсутності медичних протипоказань;
• роботодавець зобов'язаний вести облік надурочних робіт кожного працівника.

Хто не залучається до надурочних робіт

До надурочних робіт не допускаються вагітні жінки, жінки з дітьми віком до трьох років та неповнолітні (ст. 63 КЗпП). Особи з дітьми віком від трьох до чотирнадцяти років або дитиною з інвалідністю можуть залучатися лише за їхньою письмовою згодою. Крім того, надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів поспіль і ста двадцяти годин на рік (ст. 65 КЗпП).

Типові помилки й порушення

• згода на «затримки» без оформлення й оплати — потім складно довести факт надурочної роботи;
• прийняття компенсації відгулом замість подвійної оплати, що прямо суперечить статті 106 КЗпП;
• відсутність фіксації відпрацьованих годин — ведіть власний облік (табелі, перепустки, листування);
• пропуск строку звернення до суду — 3 місяці з дня, коли дізналися про недоплату (спори про зарплату мають особливості);
• мовчазне погодження на перевищення 120 годин на рік.

З чого почати: зафіксуйте фактично відпрацьовані надурочні години (табелі, дані системи контролю доступу, листування із завданнями). Порахуйте належну оплату в подвійному розмірі за статтею 106 КЗпП. Зверніться до роботодавця з письмовою заявою про доплату, а за відмови — зі скаргою до Держпраці та позовом до суду про стягнення недоплаченої оплати праці.

Чим може допомогти адвокат

Питання, як-от «надурочна робота та її оплата», рідко бувають типовими: тут діють скорочені строки й особливі гарантії, а роботодавець зазвичай має юриста. Адвокат Олександр Осадько проаналізує вашу ситуацію, чесно оцінить перспективи, підготує документи і візьме на себе спілкування із судом та іншою стороною. Це економить час, гроші й нерви, а головне — підвищує шанси на результат. Щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться зі мною.

Часті запитання

Ця стаття має загальний інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Кожна ситуація індивідуальна — щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться з адвокатом.