Порушення договору позики

Оновлено: Липень 2026 · ⏱ 5 хв читання · Адвокат Олександр Осадько

Позичив гроші знайомому чи родичу, а той не повертає борг у строк — поширена ситуація. Договір позики може бути оформлений розпискою, письмовим договором чи навіть усно. Закон дає позикодавцю чіткі механізми стягнення боргу й компенсації за прострочення. Розуміння того, як довести факт позики, які проценти й санкції можна нарахувати та як стягнути борг через суд, допомагає повернути свої кошти.

Нижче — як укладається й доводиться договір позики, яка відповідальність за неповернення боргу, як нараховуються проценти та інфляційні, як стягнути борг через суд та які строки застосовуються.

Договір позики та його доведення

Договір позики регулюється статтями 1046–1053 Цивільного кодексу. За статтею 1046 ЦК за договором позики одна сторона передає другій у власність гроші чи речі, а позичальник зобов'язується повернути таку саму суму чи кількість. Особливості:

• договір є реальним — вважається укладеним з моменту передання грошей, а не підписання;
• письмова форма обов'язкова, якщо сума перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів (стаття 1047 ЦК);
• розписка позичальника чи інший документ, що підтверджує передання грошей, є достатнім доказом договору;
• усний договір на невелику суму можливий, але доводити його складніше.

Ключовий доказ у спорах про позику — розписка, у якій зазначено, хто, кому, яку суму й на який строк передав. Без письмового підтвердження стягнути борг значно складніше, оскільки показання свідків для підтвердження факту позики не допускаються.

Відповідальність за неповернення боргу

Якщо позичальник не повертає борг у строк, настає відповідальність за статтями 1050, 625 ЦК:

• обов'язок повернути суму боргу в повному обсязі;
• проценти за користування — якщо договором вони передбачені (стаття 1048 ЦК);
• проценти за прострочення — за статтею 625 ЦК позичальник сплачує 3% річних від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлено договором);
• інфляційні втрати — сума боргу збільшується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення;
• неустойка (пеня) — якщо передбачена договором позики.

Стаття 625 ЦК — потужний інструмент: навіть якщо в розписці не згадано жодних процентів, за прострочення грошового зобов'язання позикодавець має право на 3% річних та компенсацію інфляційних втрат. Це стимулює позичальника не затягувати.

Як нараховуються проценти й інфляційні

Розберемо, які саме суми можна стягнути з боржника, що прострочив повернення позики:

• проценти за договором (стаття 1048 ЦК) — за користування позикою, якщо договір їх передбачає; за відсутності умови проценти нараховуються на рівні облікової ставки НБУ;
• безпроцентна позика — якщо позика безпроцентна (передані речі або сума менша за 50 неоподатковуваних мінімумів між фізособами не для підприємництва);
• 3% річних за статтею 625 ЦК — за весь період прострочення;
• інфляційні втрати — за офіційним індексом інфляції за період прострочення;
• усі ці суми можна стягувати одночасно — вони мають різну правову природу.

Приклад: борг 100 000 грн прострочено на 1 рік. 3% річних складуть 3 000 грн, плюс інфляційні втрати за офіційним індексом, плюс договірні проценти, якщо вони передбачені розпискою.

Як стягнути борг через суд

Якщо позичальник не повертає борг добровільно, порядок стягнення такий:

• письмова вимога (претензія) позичальнику про повернення боргу з зазначенням строку;
• судовий наказ — за безспірної заборгованості, підтвердженої правочином (розпискою), можливе стягнення в наказному провадженні (спрощено);
• позовна заява — за наявності спору, про стягнення суми боргу, 3% річних, інфляційних та процентів;
• виконавче провадження — після рішення суду примусове стягнення через державного чи приватного виконавця;
• судовий збір сплачується від ціни позову (суми, що стягується).

Проценти й інфляційні за прострочення

За прострочення повернення грошової позики позикодавець має право нарахувати передбачені ст. 625 ЦК три проценти річних від простроченої суми та суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, якщо інший розмір не встановлено договором. Ці нарахування застосовуються незалежно від того, чи була позика процентною, і стягуються додатково до самого боргу та договірних процентів.

Типові помилки позикодавців

• передання грошей без розписки чи договору — потім складно довести факт позики;
• розписка без зазначення строку повернення — тоді борг повертається протягом 30 днів з дня вимоги (стаття 1049 ЦК);
• неврахування права на 3% річних та інфляційні за статтею 625 ЦК;
• пропуск позовної давності — 3 роки з дня, коли борг мав бути повернутий;
• згода на часткове повернення без фіксації, що зменшує доказову базу.

З чого почати: зберіть докази позики — розписку, договір, банківські перекази. Якщо строк повернення не зазначений, направте письмову вимогу (борг повертається протягом 30 днів). Розрахуйте суму до стягнення: борг + 3% річних + інфляційні + договірні проценти. Подайте заяву про судовий наказ (за безспірності) або позов до суду. Не пропустіть 3-річну позовну давність з дня, коли борг мав бути повернутий.

Чим може допомогти адвокат

Питання, як-от «порушення договору позики», рідко бувають типовими: тут важливо правильно зібрати докази, дотримати строків і грамотно сформулювати вимоги. Адвокат Олександр Осадько проаналізує вашу ситуацію, чесно оцінить перспективи, підготує документи і візьме на себе спілкування із судом та іншою стороною. Це економить час, гроші й нерви, а головне — підвищує шанси на результат. Щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться зі мною.

Докладніше про мій підхід до напряму стягнення боргів і цивільних спорів та про те, як будується робота, — на сторінці відповідної послуги.

Часті запитання

Ця стаття має загальний інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Кожна ситуація індивідуальна — щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться з адвокатом.