Невиплата заробітної плати

Оновлено: Липень 2026 · ⏱ 6 хв читання · Адвокат Олександр Осадько

Своєчасна оплата праці — основне право працівника й обов'язок роботодавця. Затримка чи невиплата зарплати — грубе порушення, за яке роботодавець несе серйозну відповідальність, аж до кримінальної. Багато працівників терплять затримки, не знаючи, що можуть вимагати не лише саму зарплату, а й компенсацію за затримку, та притягнути роботодавця до відповідальності. Розуміння того, яка відповідальність за невиплату зарплати й що робити працівнику, допомагає домогтися виплати заробленого.

Нижче — які строки виплати зарплати, яка відповідальність за невиплату, що можна стягнути, як діяти працівнику та коли настає кримінальна відповідальність.

Які строки виплати зарплати

Закон встановлює чіткі строки виплати заробітної плати, порушення яких є підставою для відповідальності. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст. 115 КЗпП). Ключові правила:

• не рідше двох разів на місяць — зарплата виплачується мінімум двічі на місяць;
• проміжок не більше 16 днів — між виплатами;
• не пізніше 7 днів після періоду — виплата за період здійснюється вчасно;
• розрахунок при звільненні — усі належні суми виплачуються в день звільнення.

Порушення цих строків (затримка, невиплата) є порушенням трудового законодавства й тягне відповідальність. Тобто роботодавець не може довільно затримувати зарплату — це порушення прав працівника.

Яка відповідальність за невиплату зарплати

За невиплату чи затримку зарплати роботодавець несе кілька видів відповідальності:

• фінансова (компенсаційна) — обов'язок виплатити заборговану зарплату, а також компенсацію втрати частини доходу через затримку;
• адміністративна — за порушення строків виплати зарплати передбачено адміністративну відповідальність (штрафи на посадових осіб та роботодавця);
• фінансові санкції — за порушення законодавства про працю, зокрема несвоєчасну виплату зарплати, можуть накладатися штрафи на роботодавця;
• кримінальна — за безпідставну невиплату зарплати понад визначений строк передбачено кримінальну відповідальність (ст. 175 КК).

Тобто відповідальність градуйована: від обов'язку виплатити з компенсацією до кримінальної відповідальності за тривалу безпідставну невиплату. Це робить невиплату зарплати серйозним ризиком для роботодавця.

Що можна стягнути

Працівник, якому не виплатили зарплату, може вимагати не лише саму заборгованість. Стягнути можна:

• заборговану зарплату — усю невиплачену суму;
• компенсацію втрати частини доходу через затримку — індексацію заборгованої суми у зв'язку з порушенням строків виплати (компенсація за затримку);
• середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні — якщо при звільненні не виплатили належні суми, за час затримки розрахунку стягується середній заробіток за весь період затримки (ст. 117 КЗпП);
• моральну шкоду — за наявності підстав;
• пеню — у визначених випадках.

Особливо важлива відповідальність за затримку розрахунку при звільненні: якщо роботодавець не виплатив належні суми в день звільнення, він зобов'язаний виплатити середній заробіток за весь час затримки. Це може бути значна сума, тому невиплата розрахунку обходиться роботодавцю дорого. У справах про стягнення зарплати працівник звільнений від судового збору.

Як діяти працівнику

При невиплаті зарплати працівник може діяти кількома шляхами:

• звернення до роботодавця — письмова вимога про виплату заборгованості;
• скарга до органів контролю — до органів, що здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю (Держпраці);
• звернення до суду — з позовом про стягнення заборгованої зарплати, компенсації, а при звільненні — середнього заробітку за час затримки (зі звільненням від судового збору);
• судовий наказ — за безспірної заборгованості нарахованої зарплати можна отримати судовий наказ у спрощеному порядку;
• зупинення роботи — у визначених випадках при затримці виплати зарплати понад встановлений строк працівник має право призупинити роботу (з дотриманням умов).

Найдієвіший шлях — звернення до суду (чи отримання судового наказу за нарахованою, але не виплаченою зарплатою). Оскільки працівник звільнений від судового збору, судовий захист доступний. Крім того, скарга до Держпраці може спонукати роботодавця до виплати.

Коли настає кримінальна відповідальність

Найсерйозніший вид — кримінальна відповідальність за невиплату зарплати. Вона настає не за будь-яку затримку, а за тривалу безпідставну невиплату. Безпідставна невиплата заробітної плати громадянам більше ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи, організації незалежно від форми власності чи громадянином — суб'єктом підприємницької діяльності, є кримінальним правопорушенням (ст. 175 КК). Ключові умови:

• безпідставність — невиплата без поважних причин (за наявності коштів);
• тривалість — невиплата більше ніж за один місяць;
• умисел — умисна невиплата керівником;
• звільнення від відповідальності — особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення виплатила заборговану зарплату (діяльне каяття).

Тобто кримінальна відповідальність настає за умисну безпідставну невиплату зарплати понад місяць. Це потужний важіль: керівник ризикує не лише штрафами, а й кримінальним переслідуванням. Водночас виплата боргу звільняє від кримінальної відповідальності.

Типові помилки

• терпіння невиплати зарплати замість звернення за захистом;
• стягнення лише заборгованості без компенсації за затримку;
• неврахування права на середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні;
• відмова від суду через побоювання витрат (працівник звільнений від судового збору);
• незнання про кримінальну відповідальність роботодавця за тривалу невиплату.

З чого почати

Якщо вам не виплачують зарплату, направте роботодавцю письмову вимогу про виплату й поскаржтеся до органів контролю (Держпраці). Якщо це не допомогло — звертайтеся до суду з позовом про стягнення заборгованості, компенсації за затримку, а при звільненні — середнього заробітку за весь час затримки розрахунку (зі звільненням від судового збору). За нарахованої, але не виплаченої зарплати можливий судовий наказ. Пам'ятайте, що за тривалу умисну невиплату роботодавець несе й кримінальну відповідальність (ст. 175 КК). Складні справи доцільно вести з юристом.

Чим може допомогти адвокат

Питання, як-от «невиплата заробітної плати», рідко бувають типовими: тут діють скорочені строки й особливі гарантії, а роботодавець зазвичай має юриста. Адвокат Олександр Осадько проаналізує вашу ситуацію, чесно оцінить перспективи, підготує документи і візьме на себе спілкування із судом та іншою стороною. Це економить час, гроші й нерви, а головне — підвищує шанси на результат. Щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться зі мною.

Часті запитання

Ця стаття має загальний інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Кожна ситуація індивідуальна — щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться з адвокатом.