Договір факторингу: відступлення грошової вимоги за фінансування
Коли бізнес продав товар з відстрочкою платежу, але гроші потрібні одразу, він може «продати» право вимоги до покупця фінансовій компанії й отримати фінансування негайно. Такий механізм називають факторингом. Він поєднує кредитування та відступлення права вимоги, тож має власні правила про сторони, предмет і відповідальність. Нижче — що таке договір факторингу, хто може бути фактором, як відступають грошову вимогу, за що відповідає клієнт перед фактором і чим факторинг відрізняється від звичайного кредиту чи простої цесії.
Що таке факторинг
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК). Клієнт може відступити вимогу для отримання фінансування, а також для забезпечення виконання свого зобов'язання перед фактором. Зобов'язання фактора можуть включати не лише фінансування, а й ведення обліку та інші фінансові послуги, пов'язані з відступленими вимогами.
Сторони й вимоги до фактора
Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності (стаття 1079 ЦК). Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Це принципова відмінність від звичайного відступлення права вимоги, яке може вчинити будь-яка особа. Вимога до статусу фактора захищає учасників ринку й забезпечує державний нагляд за такою фінансовою діяльністю з боку регулятора.
Предмет договору
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) — стаття 1078 ЦК. Майбутня вимога вважається переданою факторові з дня виникнення права вимоги до боржника. Важливо, що клієнт відступає саме грошову вимогу — право вимагати сплати коштів за поставлений товар, виконані роботи чи надані послуги. Вимога має бути визначеною або визначуваною, щоб її можна було ідентифікувати на момент виникнення.
Недійсність заборони відступлення
Закон захищає фактора від договірних обмежень між клієнтом і боржником. Відступлення факторові права грошової вимоги є дійсним навіть тоді, коли між клієнтом та боржником існує домовленість про заборону відступлення такої вимоги або про його обмеження (стаття 1080 ЦК). Проте це не звільняє клієнта від відповідальності перед боржником за порушення умови про заборону відступлення, якщо така умова була. Отже, боржник не може посилатися на заборону, щоб не платити факторові, але може мати претензії до свого первісного контрагента.
Відповідальність клієнта
Клієнт відповідає перед фактором за дійсність відступленої грошової вимоги, тобто гарантує, що вимога існує та належить йому. Водночас клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником вимоги, якщо інше не встановлено договором (стаття 1081 ЦК). Це означає, що за загальним правилом ризик неплатоспроможності боржника несе фактор (безрегресний факторинг); проте договором може бути передбачено право зворотної вимоги фактора до клієнта, якщо боржник не заплатить (регресний факторинг).
Виконання боржником і відмінність від кредиту
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові (стаття 1082 ЦК). Виконання боржником обов'язку факторові звільняє його від зобов'язання перед клієнтом. На відміну від кредиту, де банк дає гроші під зобов'язання повернути їх із процентами, при факторингу фактор отримує задоволення за рахунок вимоги до третьої особи — боржника; клієнт не повертає фінансування, а «продає» дебіторську заборгованість.
Наступне відступлення вимоги
Договором факторингу може бути передбачено право фактора на наступне відступлення набутої ним грошової вимоги іншому факторові. Якщо ж таке право договором не передбачене, наступне відступлення не допускається (стаття 1083 ЦК). До наступного відступлення застосовуються ті самі правила, що й до первісного, а боржника належно повідомляють про кожну заміну кредитора. Це дає факторам гнучкість у рефінансуванні портфеля вимог, але водночас захищає боржника, який зберігає всі свої заперечення проти будь-якого нового набувача грошової вимоги.
Чим може допомогти адвокат
Питання, як-от «договір факторингу: відступлення грошової вимоги за фінансування», рідко бувають типовими: тут важливо передбачити ризики заздалегідь і діяти на випередження. Адвокат Олександр Осадько проаналізує вашу ситуацію, чесно оцінить перспективи, підготує документи і візьме на себе спілкування із судом та іншою стороною. Це економить час, гроші й нерви, а головне — підвищує шанси на результат. Щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться зі мною.
Такі справи я веду в межах напряму цивільних і договірних спорів: на сторінці послуги описано підхід, етапи роботи й типові ситуації.
Часті запитання
Що таке факторинг?
Це фінансування під відступлення права грошової вимоги: фактор дає клієнту кошти за плату, а клієнт відступає факторові свою грошову вимогу до боржника (ст. 1077 ЦК).
Хто може бути фактором?
Банк або інша фінансова установа, яка має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦК). Клієнтом є суб'єкт підприємницької діяльності.
Чи можна відступити майбутню вимогу?
Так. Предметом факторингу може бути як наявна вимога, строк платежу за якою настав, так і майбутня вимога, що вважається переданою з дня її виникнення (ст. 1078 ЦК).
Чи діє заборона відступлення між клієнтом і боржником?
Відступлення факторові є дійсним навіть за наявності такої заборони (ст. 1080 ЦК). Але клієнт може відповідати перед боржником за порушення умови про заборону.
За що відповідає клієнт перед фактором?
За дійсність відступленої вимоги. За невиконання боржником клієнт не відповідає, якщо інше не встановлено договором (ст. 1081 ЦК) — тобто можливий безрегресний або регресний факторинг.
Чим факторинг відрізняється від кредиту?
При кредиті гроші повертають банку з процентами. При факторингу клієнт «продає» дебіторську заборгованість, а фактор одержує задоволення за рахунок вимоги до боржника.
Ця стаття має загальний інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Кожна ситуація індивідуальна — щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться з адвокатом.