Застава майна: забезпечення зобов'язань, іпотека та заклад
Щоб убезпечити повернення кредиту чи виконання іншого зобов'язання, сторони часто використовують заставу: боржник передає в заставу майно, за рахунок якого кредитор зможе задовольнити вимогу, якщо зобов'язання не виконають. Це один із найнадійніших способів забезпечення, адже заставодержатель має перевагу перед іншими кредиторами. Нижче — що таке застава, які її види, що може бути предметом, чому важлива реєстрація, у якому порядку звертають стягнення на заставлене майно та за яких підстав застава припиняється.
Що таке застава
У силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (стаття 572 ЦК). Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Види застави
Закон розрізняє окремі види застави залежно від предмета та порядку володіння ним (стаття 575 ЦК). Іпотека — це застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; її регулює окремий ЗУ «Про іпотеку». Заклад — застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом — у володіння третьої особи. Окремими різновидами є застава товарів в обороті, застава майнових прав, застава цінних паперів. Від виду застави залежать правила щодо володіння, збереження та реєстрації.
Предмет застави
Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (стаття 576 ЦК). Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо). Не можуть бути предметом застави національні культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності, а також вимоги, які мають особистий характер, та інше майно, застава якого заборонена законом.
Договір застави й реєстрація
Договір застави укладається у письмовій формі, а у випадках, установлених законом, — підлягає нотаріальному посвідченню (стаття 577 ЦК). Договір застави нерухомого майна (іпотеки) посвідчується нотаріально, а обтяження реєструється в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Обтяження рухомого майна заставою реєструється в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Реєстрація визначає пріоритет заставодержателя: зареєстроване обтяження має вищий пріоритет перед незареєстрованим.
Звернення стягнення
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 590 ЦК). Позасудові способи звернення стягнення допускаються на підставі виконавчого напису нотаріуса або за домовленістю сторін у договорі — наприклад, шляхом передання предмета застави у власність заставодержателя чи продажу його заставодержателем. Заставодержатель набуває права звернення стягнення, якщо в момент настання строку виконання зобов'язання воно не було виконане, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Реалізація та припинення застави
Реалізація предмета застави, на який звернено стягнення, провадиться, як правило, шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 591 ЦК). Якщо виручена сума є недостатньою, заставодержатель має право одержати решту з іншого майна боржника. Застава припиняється у разі припинення забезпеченого нею зобов'язання, знищення предмета застави, набуття заставодержателем права власності на предмет застави, реалізації предмета застави та в інших випадках, установлених статтею 593 ЦК.
Права та обов'язки заставодавця
Заставодавець, у володінні якого залишається предмет застави (наприклад, при іпотеці), зобов'язаний вживати заходів для його збереження, не допускати погіршення стану майна та може ним користуватися відповідно до призначення. Відчужувати предмет застави заставодавець має право лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено законом чи договором; при цьому застава зберігає силу і для нового власника майна — діє право слідування. Заставодержатель, зі свого боку, може перевіряти за документами та фактично стан і умови зберігання предмета застави.
- іпотека — застава нерухомості, майно лишається у заставодавця
- заклад — застава рухомого майна з переданням володіння
- застава товарів в обороті — склад предмета може змінюватися
- застава майнових прав та цінних паперів
Чим може допомогти адвокат
Питання, як-от «застава майна: забезпечення зобов'язань, іпотека та заклад», рідко бувають типовими: тут важливо правильно зібрати докази, дотримати строків і грамотно сформулювати вимоги. Адвокат Олександр Осадько проаналізує вашу ситуацію, чесно оцінить перспективи, підготує документи і візьме на себе спілкування із судом та іншою стороною. Це економить час, гроші й нерви, а головне — підвищує шанси на результат. Щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться зі мною.
Це один із випадків, з якими я працюю в межах напряму стягнення боргів і цивільних спорів — деталі про порядок роботи є на сторінці послуги.
Часті запитання
Що таке застава майна?
Це спосіб забезпечення зобов'язання, за якого кредитор при невиконанні боржником зобов'язання одержує задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (ст. 572 ЦК).
Чим іпотека відрізняється від закладу?
Іпотека — застава нерухомості, що залишається у володінні заставодавця (ЗУ «Про іпотеку»). Заклад — застава рухомого майна з переданням його у володіння заставодержателя (ст. 575 ЦК).
Яке майно можна передати в заставу?
Будь-яке майно, що може бути відчужене й на яке можна звернути стягнення, зокрема речі, цінні папери, майнові права, а також майбутнє майно (ст. 576 ЦК). Є законодавчі винятки.
Чи треба реєструвати заставу?
Іпотека посвідчується нотаріально й реєструється в реєстрі речових прав; обтяження рухомого майна — у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Реєстрація визначає пріоритет заставодержателя (ст. 577 ЦК).
Як звертають стягнення на заставлене майно?
За рішенням суду, а якщо передбачено договором чи законом — позасудово: за виконавчим написом нотаріуса, переданням майна у власність заставодержателя або його продажем (ст. 590 ЦК).
Коли застава припиняється?
При припиненні забезпеченого зобов'язання, знищенні предмета застави, набутті заставодержателем права власності на нього, реалізації предмета застави та в інших випадках (ст. 593 ЦК).
Ця стаття має загальний інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Кожна ситуація індивідуальна — щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться з адвокатом.