Неустойка, пеня і штраф: як стягнути з боржника або зменшити через суд

Оновлено: Липень 2026 · ⏱ 5 хв читання · Адвокат Олександр Осадько

Коли одна сторона порушує договір, друга нерідко має право не лише на відшкодування збитків, а й на неустойку — пеню чи штраф. Це грошова «санкція» за порушення, яка стимулює виконувати зобов'язання й компенсує потерпілій стороні незручності. Але навколо неустойки багато нюансів: чим відрізняються пеня і штраф, коли їх можна вимагати, чи можна стягнути неустойку разом зі збитками та чи можна її зменшити. Розуміння цих правил допомагає правильно порахувати вимогу.

Нижче — що таке неустойка, чим відрізняються пеня і штраф, коли неустойку можна вимагати, як вона співвідноситься зі збитками, чи можна її зменшити та які діють строки.

Що таке неустойка

Неустойка (штраф, пеня) — це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання (ст. 549 ЦК). Тобто неустойка — це заздалегідь визначена «ціна» порушення: сторони (або закон) наперед встановлюють, скільки має сплатити боржник, якщо він не виконає чи неналежно виконає зобов'язання. Головна перевага неустойки для кредитора в тому, що для її стягнення не потрібно доводити розмір збитків — достатньо самого факту порушення. Саме тому неустойку часто включають у договори як зручний і швидкий засіб відповідальності.

Чим відрізняються пеня і штраф

Неустойка виступає у двох формах, які варто розрізняти:

• штраф — неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 ЦК); він, як правило, нараховується одноразово за сам факт порушення;
• пеня — неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення (ст. 549 ЦК); вона нараховується періодично, за кожен день, і тому зростає з тривалістю прострочення.

Тобто штраф — це разова санкція за порушення, а пеня — «накопичувальна» санкція за прострочення. У договорі можуть бути передбачені й пеня, і штраф одночасно за різні порушення.

Коли неустойку можна вимагати

Право на неустойку виникає з двох джерел. Договірна неустойка встановлюється сторонами у договорі — вони самі визначають її вид і розмір. Законна неустойка встановлена безпосередньо законом для окремих видів зобов'язань, і вона діє незалежно від того, чи передбачена договором (ст. 550, 551 ЦК). Важливо: неустойка стягується за сам факт порушення зобов'язання, і кредитор не зобов'язаний доводити, що зазнав збитків. Проте сплата неустойки не звільняє боржника від виконання самого зобов'язання — тобто, сплативши пеню за прострочення, боржник усе одно має виконати основне зобов'язання.

Неустойка і збитки

Часте питання — чи можна стягнути і неустойку, і збитки. За загальним правилом якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків, а збитки відшкодовуються в частині, не покритій неустойкою (ст. 624 ЦК). Тобто неустойка й збитки можуть поєднуватися: спершу стягується неустойка, а якщо реальні збитки виявилися більшими — різниця. Водночас договором можуть бути встановлені інші співвідношення (наприклад, лише неустойка або лише збитки). Тому конкретне співвідношення варто перевіряти за умовами договору.

Чи можна зменшити неустойку

Так, і це важлива гарантія для боржника. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ст. 551 ЦК). Крім того, суд може зменшити розмір неустойки, якщо вона є надмірно великою порівняно зі збитками кредитора (ст. 616 ЦК). Тому надмірна, «драконівська» неустойка не завжди стягується в повному обсязі — боржник має право просити суд про її зменшення, обґрунтувавши невідповідність санкції реальним наслідкам порушення.

Строки стягнення неустойки

Щодо стягнення неустойки діє важлива особливість строків. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується скорочена позовна давність — один рік (ст. 258 ЦК), на відміну від загального трирічного строку. Це означає, що зволікати зі стягненням неустойки не варто: за прострочення, давніше за рік, боржник може заявити про сплив давності щодо неустойки, і в цій частині у стягненні відмовлять. Тому неустойку доцільно стягувати оперативно, а не «накопичувати» її роками.

Типові помилки

• Плутанина між пенею (за кожен день прострочення) і штрафом (разова санкція).
• Переконання, що для стягнення неустойки треба доводити збитки, — насправді достатньо факту порушення.
• Стягнення лише неустойки без урахування збитків у частині, що її перевищує.
• Пропуск однорічної давності для стягнення неустойки.

З чого почати

Перший крок — перевірити, чи передбачена договором (або законом) неустойка за конкретне порушення, і якого вона виду — пеня, штраф чи обидві. Правильно порахувати неустойку: штраф — від суми зобов'язання, пеню — за кожен день прострочення. Оцінити, чи є збитки понад неустойку, які можна довзискати. Пам'ятати про однорічну давність і стягувати неустойку оперативно. Якщо ж неустойку вимагають від вас і вона явно завищена — можна просити суд про її зменшення.

Чим може допомогти адвокат

Питання, як-от «неустойка, пеня і штраф: як стягнути з боржника або зменшити через суд», рідко бувають типовими: тут важливо правильно зібрати докази, дотримати строків і грамотно сформулювати вимоги. Адвокат Олександр Осадько проаналізує вашу ситуацію, чесно оцінить перспективи, підготує документи і візьме на себе спілкування із судом та іншою стороною. Це економить час, гроші й нерви, а головне — підвищує шанси на результат. Щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться зі мною.

Докладніше про мій підхід до напряму стягнення боргів і цивільних спорів та про те, як будується робота, — на сторінці відповідної послуги.

Часті запитання

Ця стаття має загальний інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Кожна ситуація індивідуальна — щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться з адвокатом.