Договір доручення та договір комісії: у чому різниця
Коли одна особа доручає іншій укласти угоду чи вчинити юридичні дії — купити товар, продати майно, представляти інтереси, — відносини оформлюють договором доручення або договором комісії. Ці два договори схожі, але мають принципову різницю: від чийого імені діє посередник. Від правильного вибору конструкції залежать права сторін, оподаткування та відповідальність перед третіми особами. Нижче — як влаштовані обидва договори, у чому їхня головна відмінність, як вони оплачуються та за яких умов припиняються.
Договір доручення
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (стаття 1000 ЦК). Права та обов'язки за правочином, який вчинив повірений, виникають безпосередньо у довірителя, ніби він сам його уклав. Для підтвердження повноважень перед третіми особами довіритель зазвичай видає повіреному довіреність. Повірений зобов'язаний виконувати доручення відповідно до вказівок довірителя й особисто, а передоручити виконання іншій особі може лише у випадках, установлених законом чи договором.
Договір комісії
За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (стаття 1011 ЦК). За правочином, який комісіонер уклав із третьою особою, права та обов'язки виникають у самого комісіонера, хоча майновий результат — придбане чи виручене — належить комітенту. Класичний приклад — комісійна торгівля, коли магазин продає чужу річ від власного імені, а виручку за вирахуванням комісії передає власнику.
Відмінність доручення від комісії
Головна відмінність — від чийого імені діє посередник. Повірений за договором доручення діє від імені довірителя, і стороною угоди з третьою особою стає сам довіритель. Комісіонер діє від власного імені, і саме він стає стороною угоди перед третьою особою, яка може навіть не знати, в чиїх інтересах він діє. Ще одна відмінність — оплатність: договір комісії завжди відплатний, тоді як договір доручення може бути й безоплатним, якщо це передбачено домовленістю сторін.
Оплата й витрати
Комісіонер має право на комісійну плату, а якщо він поручився за виконання правочину третьою особою (делькредере) — і на додаткову плату (стаття 1013 ЦК). Якщо договір не виконано з причин, залежних від комітента, комісіонер зберігає право на плату. У договорі доручення повірений має право на плату, якщо це встановлено договором або актами цивільного законодавства (стаття 1002 ЦК). В обох договорах посереднику відшкодовують витрати, зроблені у зв'язку з виконанням доручення, — це загальне правило для представницьких відносин.
Припинення договору
Договір доручення припиняється, зокрема, відмовою довірителя або повіреного від договору, а також смертю, оголошенням померлим, визнанням недієздатним чи ліквідацією сторони (стаття 1008 ЦК). Довіритель і повірений мають право відмовитися від договору в будь-який час, і умова про відмову від цього права є нікчемною. Комітент має право відмовитися від договору комісії, відшкодувавши комісіонеру завдані цим збитки (стаття 1025 ЦК). Відмова від безстрокового договору комісії потребує завчасного, не менш як за тридцять днів, повідомлення другої сторони.
Передоручення
За загальним правилом повірений має виконати доручення особисто. Передати виконання доручення іншій особі (замісникові) він може лише у випадках, установлених договором або законом, чи якщо цього вимагають інтереси довірителя для охорони його прав (стаття 1005 ЦК). Повірений, який передоручив виконання, повинен негайно повідомити про це довірителя, а той має право відхилити обраного замісника. Якщо замісника прямо названо в договорі, повірений не відповідає за його дії; якщо ж повірений обрав замісника самостійно, він відповідає за належний його вибір.
Звіт повіреного і комісіонера
Прозорість відносин забезпечується обов'язком звітувати. Повірений зобов'язаний після виконання доручення надати довірителеві звіт і передати йому все одержане у зв'язку з виконанням доручення (стаття 1006 ЦК). Аналогічно комісіонер після вчинення правочину подає комітентові звіт і передає все одержане за договором комісії; якщо комітент має заперечення до звіту, він повідомляє про них комісіонера протягом тридцяти днів від дня отримання, інакше звіт вважається прийнятим (стаття 1022 ЦК). Ці правила захищають інтереси того, за чий рахунок діє посередник.
Чим може допомогти адвокат
Питання, як-от «договір доручення та договір комісії: у чому різниця», рідко бувають типовими: тут важливо передбачити ризики заздалегідь і діяти на випередження. Адвокат Олександр Осадько проаналізує вашу ситуацію, чесно оцінить перспективи, підготує документи і візьме на себе спілкування із судом та іншою стороною. Це економить час, гроші й нерви, а головне — підвищує шанси на результат. Щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться зі мною.
Такі справи я веду в межах напряму цивільних і договірних спорів: на сторінці послуги описано підхід, етапи роботи й типові ситуації.
Часті запитання
Чим договір доручення відрізняється від комісії?
За дорученням повірений діє від імені довірителя, і стороною угоди стає довіритель. За комісією комісіонер діє від свого імені, і стороною угоди перед третьою особою стає він сам, хоча за рахунок комітента.
Хто стає стороною угоди з третьою особою?
За договором доручення — довіритель (ст. 1000 ЦК). За договором комісії — комісіонер (ст. 1011 ЦК), а майновий результат належить комітенту.
Чи потрібна довіреність?
За договором доручення — так, зазвичай довіритель видає повіреному довіреність. За комісією довіреність не потрібна, бо комісіонер діє від власного імені.
Чи оплачуються ці договори?
Комісія завжди відплатна — комісіонер має право на комісійну плату (ст. 1013 ЦК). Доручення може бути безоплатним; повірений має право на плату, якщо це передбачено договором або законом (ст. 1002 ЦК).
Чи можна відмовитися від договору доручення?
Так, у будь-який час — і довіритель, і повірений. Умова про відмову від цього права є нікчемною (ст. 1008 ЦК). Від безстрокового договору відмовляються із завчасним повідомленням.
Що таке делькредере?
Це порука комісіонера за виконання правочину третьою особою. За делькредере комісіонер має право на додаткову плату, але й відповідає перед комітентом, якщо третя особа не виконає угоду (ст. 1013 ЦК).
Ця стаття має загальний інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Кожна ситуація індивідуальна — щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться з адвокатом.