Втрата годувальника: відшкодування

Оновлено: Липень 2026 · ⏱ 7 хв читання · Адвокат Олександр Осадько

Втрата годувальника — того, хто утримував сім'ю, — це не лише горе, а й серйозний удар по добробуту тих, хто був на його утриманні. Закон захищає таких осіб: якщо годувальник загинув унаслідок протиправних дій (ДТП, нещасного випадку, злочину), його утриманці мають право на відшкодування шкоди. Крім того, існує пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Розуміння того, хто має право на відшкодування, як його стягнути й чим воно відрізняється від пенсії, допомагає захистити права осіб, які втратили годувальника.

Нижче — хто має право на відшкодування, який його розмір, чим воно відрізняється від пенсії, як його стягнути та які строки діють.

Хто має право на відшкодування

Право на відшкодування у зв'язку зі смертю годувальника мають особи, які були на його утриманні або мали право на утримання від нього. У разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті (ст. 1200 ЦК). Тобто до кола осіб, які мають право на відшкодування, належать, зокрема:

• непрацездатні особи, які були на утриманні померлого — неповнолітні діти, непрацездатні батьки, інші утриманці;
• особи, які мали право на утримання від померлого на день його смерті (навіть якщо фактично не утримувалися);
• дитина, народжена після смерті годувальника;
• один з батьків, другий з подружжя чи інший член сім'ї, який не працює і доглядає за дітьми, братами, сестрами чи внуками померлого до визначеного віку (у визначених випадках).

Ключове — залежність від померлого (перебування на утриманні чи право на утримання) і, як правило, непрацездатність. Саме ці особи втратили джерело утримання й тому мають право на його компенсацію.

Розмір відшкодування

Розмір відшкодування у зв'язку зі смертю годувальника визначається виходячи з того, що особи мали чи могли б отримувати від померлого на своє утримання. Шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) померлого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування (ст. 1200 ЦК). Тобто:

• береться заробіток (дохід) померлого — його середньомісячний заробіток чи інший дохід;
• вираховується частка самого померлого та частки працездатних утриманців без права на відшкодування;
• решта розподіляється між особами, які мають право на відшкодування;
• враховуються й інші доходи померлого, які йшли на утримання сім'ї.

Тобто відшкодування має компенсувати ту частину доходу померлого, яку він витрачав на утримання відповідних осіб. Розмір відшкодування, призначений кожній особі, як правило, не підлягає подальшому перерахунку, крім визначених випадків (народження дитини після смерті, призначення чи припинення виплат іншим особам).

Відмінність від пенсії у зв'язку з втратою годувальника

Важливо не плутати два різні механізми: відшкодування шкоди й пенсію у зв'язку з втратою годувальника:

• відшкодування шкоди — це цивільно-правова відповідальність особи, ВИННОЇ у смерті годувальника (наприклад, винуватця ДТП), яка відшкодовує шкоду утриманцям; воно стягується з винної особи (чи страхової);
• пенсія у зв'язку з втратою годувальника — це державна пенсійна виплата від Пенсійного фонду непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, що призначається за наявності страхового стажу померлого, незалежно від чиєїсь вини у смерті.

Тобто пенсія — це державна соціальна виплата (не залежить від вини в смерті), а відшкодування шкоди — це стягнення з винної особи. Важливо: призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, за загальним правилом, не позбавляє права на відшкодування шкоди від винної особи (ці виплати мають різну природу, хоча в окремих випадках можуть враховуватися при визначенні розміру). Тому за наявності підстав можна претендувати і на пенсію, і на відшкодування шкоди від винуватця.

Як стягнути відшкодування

Стягнення відшкодування у зв'язку зі смертю годувальника здійснюється з винної особи (чи іншого відповідального суб'єкта):

• визначити відповідача — особу, винну у смерті годувальника (винуватця ДТП, роботодавця при нещасному випадку на виробництві, іншого завдавача шкоди), або страхову компанію;
• підтвердити право — статус особи, яка має право на відшкодування (перебування на утриманні, право на утримання, непрацездатність);
• обґрунтувати розмір — заробіток (дохід) померлого, частки, розрахунок відшкодування;
• звернутися з вимогою чи позовом — до відповідача про відшкодування, а за відмови — до суду;
• у кримінальному провадженні — якщо смерть спричинена злочином, відшкодування можна заявити цивільним позовом у кримінальній справі.

Відшкодування, як правило, виплачується щомісячними платежами (компенсуючи втрачене утримання), а не одноразово, хоча можливі й особливості. Крім цього відшкодування, з винної особи можна стягнути й моральну шкоду, а також витрати на поховання. З огляду на складність розрахунку такі справи доцільно вести з юристом.

Строки й особливості

У справах про відшкодування за втрату годувальника важливо враховувати строки й особливості. Відшкодування призначається на строк, протягом якого відповідні особи вважаються такими, що потребують утримання (наприклад, дітям — до повноліття чи завершення навчання у визначених межах, непрацездатним — на строк непрацездатності). До вимог про відшкодування шкоди застосовується позовна давність, але з важливим винятком: на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, позовна давність НЕ поширюється (ст. 268 ЦК), хоча відшкодування за минулий час обмежене визначеним періодом. Тобто звернутися за відшкодуванням можна й пізніше, але виплати за минулий час обмежені. Крім того, за наявності полісу ОСЦПВ (при ДТП) частину відшкодування виплачує страхова. Тому важливо правильно визначити відповідача й обґрунтувати розмір.

Типові помилки

• плутанина між пенсією у зв'язку з втратою годувальника й відшкодуванням шкоди від винної особи;
• неотримання відшкодування від винної особи (лише пенсія від держави);
• недоведеність статусу особи, яка має право на відшкодування;
• неправильний розрахунок розміру відшкодування (без вирахування часток);
• невимога моральної шкоди й витрат на поховання разом з відшкодуванням.

З чого почати

Якщо ви втратили годувальника, з'ясуйте, чи маєте право на відшкодування (перебування на його утриманні чи право на утримання, непрацездатність), і хто винен у його смерті (винуватець ДТП, роботодавець при нещасному випадку, інший завдавач шкоди). Пам'ятайте, що відшкодування шкоди від винної особи — це окреме від пенсії право, і можна претендувати на обидва. Обґрунтуйте розмір відшкодування (заробіток померлого, частки) і зверніться до винної особи чи страхової, а за смерті через злочин — цивільним позовом у кримінальній справі. Врахуйте, що на такі вимоги позовна давність не поширюється. Складні справи доцільно вести з юристом.

Чим може допомогти адвокат

Питання, як-от «втрата годувальника: відшкодування», рідко бувають типовими: тут кожна виплата рахується, а відмови органів часто ґрунтуються на формальностях, які можна оскаржити. Адвокат Олександр Осадько проаналізує вашу ситуацію, чесно оцінить перспективи, підготує документи і візьме на себе спілкування із судом та іншою стороною. Це економить час, гроші й нерви, а головне — підвищує шанси на результат. Щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться зі мною.

Це один із випадків, з якими я працюю в межах напряму пенсійних і соціальних спорів — деталі про порядок роботи є на сторінці послуги.

Часті запитання

Ця стаття має загальний інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Кожна ситуація індивідуальна — щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться з адвокатом.