Відмова у прийнятті на роботу: коли вона незаконна і як діяти
Роботодавець має право обирати працівників, але ця свобода не безмежна: закон забороняє необґрунтовану відмову в прийомі на роботу та дискримінацію. На практиці кандидатам відмовляють з різних причин, і не завжди законних — через вік, стать, вагітність, місце проживання чи інші ознаки, не пов'язані з діловими якостями. Розуміння того, коли відмова законна, а коли є дискримінацією, і як її оскаржити, допомагає захистити своє право на працю й притягнути роботодавця до відповідальності за незаконну відмову.
Нижче — коли відмова законна, що таке необґрунтована відмова й дискримінація, кому не можна відмовляти, як оскаржити відмову та що можна вимагати.
Коли відмова законна
Роботодавець за загальним правилом самостійно вирішує питання добору кадрів і має право відмовити кандидату — але з урахуванням меж, встановлених законом. Законною є відмова, що ґрунтується на ділових якостях працівника — його професійних, кваліфікаційних та особистих якостях, необхідних для виконання конкретної роботи. Тобто якщо кандидат не має потрібної кваліфікації, досвіду, освіти чи не відповідає обґрунтованим вимогам до посади, відмова правомірна. Так само законною є відмова з підстав, прямо передбачених законом (наприклад, обмеження щодо певних посад, стану здоров'я для окремих робіт). Ключове — відмова має ґрунтуватися на обставинах, пов'язаних з роботою й діловими якостями, а не на особистих ознаках кандидата, не пов'язаних з роботою.
Необґрунтована відмова й дискримінація
Закон прямо забороняє необґрунтовану відмову у прийнятті на роботу. Забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, не пов'язаних з діловими якостями працівника (КЗпП). Особливо забороняється дискримінація — будь-яке обмеження прав залежно від ознак, не пов'язаних з характером роботи:
- раса, колір шкіри, політичні, релігійні переконання;
- стать, гендерна ідентичність, вік (крім вимог, зумовлених специфікою роботи);
- етнічне, соціальне походження, майновий стан, місце проживання;
- сімейний стан, вагітність, наявність дітей;
- стан здоров'я, інвалідність (крім обґрунтованих медичних протипоказань до конкретної роботи), інші подібні ознаки.
Тобто відмова через вагітність, вік, наявність дітей, місце проживання чи інші ознаки, не пов'язані з роботою, є дискримінаційною й незаконною. Роботодавець не має права керуватися такими мотивами.
Кому не можна відмовляти
Закон встановлює додатковий захист для окремих категорій, яким забороняється відмовляти з певних підстав. Зокрема:
- вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей — забороняється відмовляти у прийнятті на роботу з мотивів вагітності чи наявності дітей; при відмові таким жінкам роботодавець зобов'язаний повідомити причини у письмовій формі;
- особам, запрошеним на роботу в порядку переведення з іншого підприємства за погодженням — їм не може бути відмовлено в укладенні трудового договору;
- іншим категоріям, для яких законом встановлені гарантії при прийнятті на роботу (зокрема у визначених випадках квотування).
Для цих категорій відмова з відповідних мотивів прямо заборонена, а для вагітних і жінок з дітьми роботодавець ще й зобов'язаний письмово обґрунтувати відмову. Це полегшує захист їхніх прав.
Як оскаржити відмову
Незаконну (необґрунтовану чи дискримінаційну) відмову в прийомі на роботу можна оскаржити. Порядок дій:
- отримати причину відмови — вимагати від роботодавця письмове пояснення причин відмови (для окремих категорій це його обов'язок);
- зафіксувати обставини — зберегти докази звернення (заяву, резюме, листування, оголошення про вакансію, відповідь роботодавця);
- звернутися до суду — з позовом про визнання відмови незаконною; необґрунтована відмова у прийнятті на роботу може бути оскаржена в судовому порядку;
- скарга до органів контролю — за додержанням законодавства про працю та у сфері протидії дискримінації.
Складність таких справ у доведенні дискримінаційного мотиву, адже роботодавець рідко зізнається в справжній причині. Тому важлива фіксація доказів — оголошення про вакансію, листування, письмова відмова, свідчення. У справах про дискримінацію діють особливості розподілу доведення на користь потерпілого.
Що можна вимагати
При визнанні відмови незаконною закон передбачає засоби захисту. Зокрема, суд може:
- визнати відмову незаконною та зобов'язати укласти трудовий договір — у визначених випадках (наприклад, при незаконній відмові особі, запрошеній у порядку переведення);
- стягнути відшкодування — за наявності підстав, зокрема моральної шкоди, завданої дискримінацією чи незаконною відмовою;
- зобов'язати усунути порушення — у сфері дискримінації.
Обсяг захисту залежить від обставин: в одних випадках суд може зобов'язати укласти договір, в інших — обмежитися визнанням відмови незаконною та відшкодуванням шкоди. Тому мету позову варто визначати з урахуванням конкретної ситуації. З огляду на складність доведення такі справи доцільно вести з юристом.
Типові помилки
- неотримання письмового пояснення причин відмови;
- відсутність фіксації доказів звернення та відмови;
- нерозуміння різниці між законною відмовою (ділові якості) та дискримінацією;
- бездіяльність замість оскарження незаконної відмови;
- неврахування особливого захисту вагітних і жінок з дітьми.
Заборона необґрунтованої відмови (КЗпП)
Необґрунтована відмова у прийнятті на роботу заборонена статтею 22 КЗпП: не допускається пряме або непряме обмеження прав при укладенні трудового договору залежно від раси, статі, віку, місця проживання та інших ознак, не пов'язаних із діловими якостями працівника. Забороняється відмовляти жінкам з мотивів вагітності чи наявності дітей, а також одиноким матерям (стаття 184 КЗпП). На вимогу особи роботодавець зобов'язаний повідомити причину відмови в письмовій формі. Незаконну відмову оскаржують до суду з вимогою зобов'язати укласти договір і відшкодувати завдану шкоду.
З чого почати
Якщо вам відмовили в прийомі на роботу й ви вважаєте відмову незаконною, вимагайте письмове пояснення її причин (для вагітних, жінок з дітьми та осіб, переведених за погодженням, це обов'язок роботодавця). Оцініть, чи ґрунтується відмова на ділових якостях (законно) чи на ознаках, не пов'язаних з роботою (дискримінація). Зафіксуйте докази — оголошення про вакансію, листування, відмову. За наявності ознак незаконної відмови оскаржте її в суді чи через органи контролю. Складні справи доцільно вести з юристом.
Чим може допомогти адвокат
Питання, як-от «відмова у прийнятті на роботу: коли вона незаконна і як діяти», рідко бувають типовими: тут діють скорочені строки й особливі гарантії, а роботодавець зазвичай має юриста. Адвокат Олександр Осадько проаналізує вашу ситуацію, чесно оцінить перспективи, підготує документи і візьме на себе спілкування із судом та іншою стороною. Це економить час, гроші й нерви, а головне — підвищує шанси на результат. Щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться зі мною.
Часті запитання
Чи може роботодавець відмовити в прийомі на роботу?
Так, роботодавець самостійно вирішує питання добору кадрів, але законною є відмова, що ґрунтується на ділових якостях кандидата — кваліфікації, досвіді, освіті, необхідних для роботи, — чи на підставах, прямо передбачених законом. Відмова з мотивів, не пов'язаних з роботою (вік, стать, вагітність тощо), є незаконною.
Що таке необґрунтована відмова у прийомі на роботу?
Це відмова без будь-яких мотивів або з підстав, не пов'язаних з діловими якостями працівника (КЗпП). Така відмова заборонена законом. Особливо забороняється дискримінація — відмова через расу, стать, вік, вагітність, наявність дітей, місце проживання, стан здоров'я та інші ознаки, не пов'язані з характером роботи.
Чи можна відмовити через вагітність або дітей?
Ні. Забороняється відмовляти у прийнятті на роботу з мотивів вагітності чи наявності дітей. Більше того, при відмові вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей, роботодавець зобов'язаний повідомити причини відмови у письмовій формі. Це полегшує захист прав таких кандидаток у разі дискримінації.
Кому роботодавець не може відмовити?
Зокрема, особам, запрошеним на роботу в порядку переведення з іншого підприємства за погодженням між роботодавцями, — їм не можна відмовити в укладенні трудового договору. Також діють гарантії для вагітних і жінок з дітьми (заборона відмови з відповідних мотивів) та інших категорій, для яких закон встановлює захист при прийнятті на роботу.
Як оскаржити відмову в прийомі на роботу?
Вимагати письмове пояснення причин відмови, зафіксувати докази (заяву, резюме, оголошення про вакансію, листування, відмову), звернутися до суду з позовом про визнання відмови незаконною, а також поскаржитися до органів контролю за додержанням законодавства про працю. У справах про дискримінацію діють особливості доведення на користь потерпілого.
Що можна вимагати при незаконній відмові?
Залежно від обставин — визнання відмови незаконною та зобов'язання укласти трудовий договір (у визначених випадках, наприклад при відмові особі, переведеній за погодженням), відшкодування шкоди, зокрема моральної, завданої дискримінацією, а також усунення порушень. Обсяг захисту визначається конкретною ситуацією.
Як довести дискримінацію при відмові?
Це найскладніше, бо роботодавець рідко зізнається у справжній причині. Допомагає фіксація доказів — оголошення про вакансію з вимогами, листування, письмова відмова, свідчення. У справах про дискримінацію діють особливості розподілу тягаря доведення на користь потерпілого, тому за наявності ознак дискримінації шанси на захист є.
Ця стаття має загальний інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Кожна ситуація індивідуальна — щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться з адвокатом.