Доступ до публічної інформації: як подати запит і що робити при відмові

Оновлено: Липень 2026 · ⏱ 5 хв читання · Адвокат Олександр Осадько

Кожен має право звернутися до органів влади й отримати публічну інформацію. Це право гарантує Закон України «Про доступ до публічної інформації». Розпорядники інформації зобов'язані відповідати на запити у стислий строк, а необґрунтовану відмову можна оскаржити до вищого органу, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини чи до суду.

Нижче — що таке публічна інформація, як подати запит, у який строк надають відповідь, коли можлива відмова та як її оскаржити.

Що таке публічна інформація

Публічна інформація — це відомості, що перебувають у володінні суб'єктів владних повноважень. Доступ до неї є правом кожного.

• визначення — відображена й задокументована інформація, отримана чи створена розпорядниками під час виконання обов'язків;
• право доступу — право кожного звертатися за такою інформацією без обґрунтування інтересу;
• розпорядники — органи влади, місцевого самоврядування та інші визначені законом суб'єкти;
• відкритість — за загальним правилом інформація є відкритою;
• обмеження — доступ обмежується лише у визначених законом випадках.

Як подати запит

Запит на інформацію подають у зручний спосіб. Особливих формальностей закон не вимагає.

• форма запиту — запит подають письмово, усно або в електронній формі;
• зміст запиту — зазначають, яка саме інформація потрібна, та контактні дані для відповіді;
• без обґрунтування — не потрібно пояснювати, навіщо вам інформація;
• адресат — запит подають розпоряднику, який володіє інформацією;
• реєстрація — запит реєструється розпорядником.

Строк відповіді

Закон встановлює стислі строки надання інформації. Їх недотримання є порушенням.

• загальний строк — відповідь надається не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ст. 20 Закону);
• термінові запити — у визначених випадках (загроза життю, свободам) — не пізніше сорока восьми годин;
• продовження строку — за великого обсягу інформації строк може продовжуватися у визначених межах;
• повідомлення про продовження — про продовження строку розпорядник повідомляє запитувача;
• наслідок прострочення — порушення строку є підставою для оскарження.

Коли можлива відмова

Відмова в наданні інформації можлива лише у визначених законом випадках. Вона має бути обґрунтованою.

• інформація з обмеженим доступом — конфіденційна, таємна чи службова інформація у визначених межах;
• трискладовий тест — обмеження доступу застосовується з урахуванням установлених законом умов;
• відсутність інформації — розпорядник не володіє й не зобов'язаний володіти запитаною інформацією;
• обґрунтування відмови — відмова має містити мотиви й посилання на норму;
• часткове надання — за наявності відкритих частин інформація надається в частині, що не обмежена.

Як оскаржити відмову

Необґрунтовану відмову чи бездіяльність розпорядника можна оскаржити кількома шляхами. Оберіть зручний.

• розпорядник вищого рівня — оскарження до керівника розпорядника чи органу вищого рівня;
• Уповноважений з прав людини — звернення до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини;
• адміністративний суд — оскарження відмови чи бездіяльності за правилами КАСУ;
• предмет оскарження — відмова, ненадання відповіді, порушення строку, неповна відповідь;
• докази — запит, відповідь (за наявності), докази направлення запиту.

Плата й обмеження

Доступ до інформації за загальним правилом безоплатний. Плата можлива лише за виготовлення копій великого обсягу.

• безоплатність — надання інформації за запитом є безоплатним;
• відшкодування витрат — можливе відшкодування фактичних витрат на копіювання великого обсягу документів;
• межі плати — плата не може перевищувати визначених норм;
• без плати за пошук — плата не стягується за сам пошук інформації;
• пільги — у визначених випадках копіювання здійснюється безоплатно.

Типові помилки

Через ці помилки запитувачі не отримують інформацію.

• нечіткий запит — розмите формулювання, за яким важко визначити потрібну інформацію;
• неправильний адресат — направлення запиту розпоряднику, який не володіє інформацією;
• плутанина зі зверненням — оформлення запиту як звернення громадян (де інші строки);
• пасивність при відмові — необґрунтовану відмову не оскаржують.

З чого почати

Чітко сформулюйте, яка саме інформація вам потрібна, і визначте розпорядника, який нею володіє. Подайте запит письмово, усно чи електронно — обґрунтовувати, навіщо вам інформація, не потрібно. Пам'ятайте про строк: відповідь надають не пізніше п'яти робочих днів (ст. 20 Закону), а для термінових запитів — швидше. Доступ безоплатний, крім відшкодування витрат на копіювання великого обсягу. Якщо у наданні інформації безпідставно відмовили, порушили строк чи відповіли неповно — оскаржуйте до розпорядника вищого рівня, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини чи до адміністративного суду за КАСУ.

Чим може допомогти адвокат

Питання, як-от «доступ до публічної інформації: як подати запит і що робити при відмові», рідко бувають типовими: тут проти вас держорган зі штатними юристами, а процесуальні строки в адмінсправах особливо стислі. Адвокат Олександр Осадько проаналізує вашу ситуацію, чесно оцінить перспективи, підготує документи і візьме на себе спілкування із судом та іншою стороною. Це економить час, гроші й нерви, а головне — підвищує шанси на результат. Щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться зі мною.

Часті запитання

Ця стаття має загальний інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Кожна ситуація індивідуальна — щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться з адвокатом.