Оскарження нормативно-правового акта: коли і як це можливо

Оновлено: Липень 2026 · ⏱ 5 хв читання · Адвокат Олександр Осадько

Орган влади ухвалив нормативно-правовий акт — постанову, рішення, наказ, — який порушує ваші права чи суперечить закону. На відміну від індивідуального рішення, нормативний акт діє щодо невизначеного кола осіб. Закон дає право оскаржити такий акт до адміністративного суду й домогтися визнання його протиправним і нечинним. Розуміння цієї процедури допомагає захиститися від незаконних актів влади, що зачіпають ваші інтереси.

Нижче — що таке нормативний акт, хто й на яких підставах може його оскаржити, який суд розглядає такі справи, які особливості процедури та які наслідки визнання акта протиправним.

Що таке нормативно-правовий акт

Оскарження нормативних актів регулюється Кодексом адміністративного судочинства, зокрема статтями 264–266 КАС. Нормативно-правовий акт має ознаки:

• встановлює правила поведінки для невизначеного кола осіб;
• розрахований на неодноразове застосування;
• приймається органом державної влади, місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень;
• приклади — постанови Кабміну, накази міністерств, рішення місцевих рад, регуляторні акти.

На відміну від індивідуального акта (який стосується конкретної особи), нормативний акт діє щодо всіх, хто підпадає під його регулювання. Тому й процедура його оскарження має особливості — рішення суду впливає на невизначене коло осіб.

Хто й коли може оскаржити

Право на оскарження нормативного акта має особа, чиї права він зачіпає. За статтею 264 КАС:

• право на звернення має особа, щодо якої застосовано акт, або яка є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт;
• підстава — акт суперечить правовому акту вищої юридичної сили (закону, Конституції) або прийнятий з порушенням компетенції чи процедури;
• оскаржити можна акт повністю або в окремій частині;
• Верховний Суд розглядає як суд першої інстанції справи щодо оскарження актів Кабміну, актів окремих вищих органів.

Ключова підстава — невідповідність нормативного акта акту вищої юридичної сили. Суд перевіряє, чи не суперечить оскаржуваний акт закону та чи дотримано порядку його прийняття й оприлюднення.

Підсудність і процедура

Залежно від того, який орган видав акт, справу розглядають різні суди:

• окружний адміністративний суд — щодо актів місцевих органів та територіальних підрозділів;
• Верховний Суд — щодо актів Кабінету Міністрів, актів Президента, окремих центральних органів (стаття 266 КАС);
• особливості розгляду — до участі можуть залучатися заінтересовані особи, повідомлення про відкриття провадження оприлюднюється;
• предмет перевірки — законність акта, компетенція органу, дотримання процедури прийняття та оприлюднення.

Оскарження нормативного акта має публічний характер: оскільки рішення зачіпає невизначене коло осіб, суд забезпечує розголос про розгляд справи, а рішення про визнання акта нечинним впливає на всіх.

Наслідки визнання акта протиправним

Якщо суд визнає нормативний акт протиправним, настають такі наслідки:

• акт визнається протиправним та нечинним повністю або в частині;
• втрата чинності — акт (чи його частина) перестає застосовуватися з дня набрання рішенням суду законної сили або з іншої дати, визначеної судом;
• оприлюднення — резолютивна частина рішення суду про визнання акта нечинним публікується у виданні, в якому було офіційно оприлюднено акт;
• дія на майбутнє — визнання нечинним, як правило, діє на майбутнє, не скасовуючи вже врегульованих відносин.

Судовий збір і дія рішення суду

За позов про оскарження нормативно-правового акта сплачується судовий збір як за вимогу немайнового характеру. Визнаний протиправним акт втрачає чинність повністю або в окремій частині з дня набрання рішенням суду законної сили (ст. 265 КАС України). Резолютивну частину такого рішення суд оприлюднює в тому самому виданні, у якому було офіційно опубліковано оскаржений акт, щоб забезпечити обізнаність усіх, кого він стосувався.

Типові помилки заявників

• плутанина нормативного та індивідуального акта — від цього залежить процедура й підсудність;
• звернення до неналежного суду (наприклад, до окружного замість Верховного Суду);
• відсутність обґрунтування, якому саме акту вищої сили суперечить оскаржуваний;
• оскарження акта, що не порушує прав заявника (немає предмета оскарження);
• неврахування, що визнання акта нечинним діє переважно на майбутнє.

З чого почати: визначте, що акт є саме нормативним (діє щодо невизначеного кола осіб, розрахований на неодноразове застосування). Встановіть, якому акту вищої юридичної сили він суперечить або яку процедуру порушено. Визначте належний суд (окружний адмінсуд або Верховний Суд залежно від органу). Підготуйте позовну заяву з обґрунтуванням протиправності акта й вимогою визнати його нечинним.

Чим може допомогти адвокат

Питання, як-от «оскарження нормативно-правового акта: коли і як це можливо», рідко бувають типовими: тут проти вас держорган зі штатними юристами, а процесуальні строки в адмінсправах особливо стислі. Адвокат Олександр Осадько проаналізує вашу ситуацію, чесно оцінить перспективи, підготує документи і візьме на себе спілкування із судом та іншою стороною. Це економить час, гроші й нерви, а головне — підвищує шанси на результат. Щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться зі мною.

Часті запитання

Ця стаття має загальний інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Кожна ситуація індивідуальна — щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться з адвокатом.