Договір позички: безоплатне користування чужою річчю
Коли одна людина безоплатно дає іншій попользуватися своєю річчю — інструментом, автомобілем, приміщенням — і очікує повернути саме цю річ, ідеться про договір позички. Його часто плутають із позикою (яка стосується грошей чи речей, визначених родовими ознаками) та з орендою (яка є платною). Проте позичка має власні правила про форму, обов'язки користувача й ризики. Нижче — що таке договір позички, чим він відрізняється від суміжних договорів, як його укласти та коли він припиняється.
Що таке договір позички
За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (стаття 827 ЦК). Головна ознака позички — безоплатність: користувач не платить за користування річчю. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються також відповідні положення Цивільного кодексу про договір найму (оренди).
Відмінність від позики й оренди
Позичку важливо відрізняти від двох схожих договорів. На відміну від позики (стаття 1046 ЦК), за якою у власність передають гроші або речі, визначені родовими ознаками, і повертають таку саму кількість, за позичкою передають індивідуально визначену річ і повертають саме її. На відміну від оренди (найму), яка є платною, позичка завжди безоплатна — саме безоплатність є її визначальною рисою. Якщо ж за користування встановлено плату, це вже договір найму, а не позички.
Форма договору
Форма договору позички залежить від його сторін і предмета (стаття 828 ЦК). Договір позички речі побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно. Договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі. Договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних) за участю фізичної особи укладається у письмовій формі й підлягає нотаріальному посвідченню. Договір позички будівлі чи іншої капітальної споруди укладається у формі, встановленій для договору найму таких об'єктів.
Права та обов'язки користувача
Користувач зобов'язаний користуватися річчю за її призначенням або відповідно до умов договору та не має права передавати річ у користування іншій особі без згоди позичкодавця. Він несе звичайні витрати щодо підтримання належного стану речі. Користувач зобов'язаний повернути річ у тому самому стані, у якому її одержав, з урахуванням нормального зносу. Позичкодавець має право вимагати розірвання договору й повернення речі, якщо користувач порушує умови користування (стаття 833 ЦК).
Ризик і припинення договору
Особливе правило стосується ризику випадкового знищення речі: користувач несе ризик випадкового знищення або пошкодження речі, якщо він використав її не за призначенням, передав іншій особі без згоди позичкодавця або міг запобігти знищенню чи пошкодженню, пожертвувавши своєю річчю, але не зробив цього (стаття 833 ЦК). Договір позички припиняється у разі смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи — користувача, якщо інше не встановлено договором. Користувач має право повернути річ достроково, а позичкодавець за певних умов — вимагати її повернення.
Строк договору позички
Строк користування річчю сторони встановлюють у договорі. Якщо ж строк не встановлено, він визначається відповідно до мети користування річчю (стаття 831 ЦК). Позичкодавець має право вимагати розірвання договору й повернення речі, якщо у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому, а також в інших випадках, установлених договором чи законом. Користувач, зі свого боку, може в будь-який час повернути річ, попередивши позичкодавця в розумний строк, — дострокове повернення безоплатно переданої речі прав власника не порушує.
Розірвання договору
Позичкодавець має право вимагати розірвання договору позички та повернення речі, якщо користувач користується нею всупереч договору або призначенню речі, передав річ у користування іншій особі без згоди позичкодавця чи своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі (стаття 834 ЦК). Договір позички також припиняється в разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи — користувача, якщо інше прямо не встановлено договором. Після припинення договору користувач зобов'язаний негайно повернути річ у тому стані, у якому одержав, з урахуванням нормального зносу.
Чим може допомогти адвокат
Питання, як-от «договір позички: безоплатне користування чужою річчю», рідко бувають типовими: тут важливо правильно зібрати докази, дотримати строків і грамотно сформулювати вимоги. Адвокат Олександр Осадько проаналізує вашу ситуацію, чесно оцінить перспективи, підготує документи і візьме на себе спілкування із судом та іншою стороною. Це економить час, гроші й нерви, а головне — підвищує шанси на результат. Щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться зі мною.
Докладніше про мій підхід до напряму стягнення боргів і цивільних спорів та про те, як будується робота, — на сторінці відповідної послуги.
Часті запитання
Що таке договір позички?
Це договір, за яким одна сторона безоплатно передає другій річ для користування протягом встановленого строку (ст. 827 ЦК). Головна ознака — безоплатність користування.
Чим позичка відрізняється від позики?
За позичкою передають індивідуально визначену річ для користування і повертають саме її. За позикою передають у власність гроші чи речі, визначені родовими ознаками, і повертають таку саму кількість (ст. 1046 ЦК).
Чим позичка відрізняється від оренди?
Позичка завжди безоплатна, а оренда (найм) — платна. Якщо за користування встановлено плату, це вже договір найму, а не позички.
У якій формі укладають договір позички?
Річ побутового призначення між фізособами — можна усно; за участю юридичної особи — письмово; транспортний засіб за участю фізособи — письмово з нотаріальним посвідченням (ст. 828 ЦК).
Чи можна передати позичену річ іншій особі?
Ні, без згоди позичкодавця користувач не має права передавати річ у користування третім особам. Порушення цього дає позичкодавцю право вимагати розірвання договору.
Хто відповідає, якщо позичена річ випадково зіпсувалася?
За загальним правилом — власник. Але користувач несе ризик, якщо використав річ не за призначенням, передав її іншому без згоди або міг врятувати річ, пожертвувавши своєю, але не зробив цього (ст. 833 ЦК).
Ця стаття має загальний інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Кожна ситуація індивідуальна — щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться з адвокатом.