Відшкодування шкоди від незаконних дій держоргану: як стягнути з держави
Не лише приватні особи завдають шкоди — іноді її джерелом стає сама держава в особі своїх органів: незаконне рішення, безпідставне затримання, неправомірні дії посадовця, зволікання, що призвело до збитків. Багато хто вважає, що з державою «судитися марно», і не намагається відшкодувати завдані втрати. Насправді закон прямо передбачає відповідальність держави за шкоду, завдану її органами. Розуміння того, коли й як стягнути таку шкоду, допомагає відновити свої права й отримати компенсацію за рахунок держави.
Нижче — коли держава відповідає за шкоду, хто є відповідачем, як стягується шкода за незаконні рішення й дії, особливості відповідальності за дії правоохоронних органів і як побудувати позов.
Коли держава відповідає за шкоду
Закон закріплює принцип відповідальності держави за шкоду, завдану її органами. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи їх посадових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою (відповідним органом місцевого самоврядування) незалежно від вини цих органів чи осіб (ст. 1173–1174 ЦК). Це важлива гарантія: держава відповідає за незаконні владні дії, причому за загальним правилом навіть без доведення вини конкретного посадовця — достатньо незаконності рішення чи дії, наявності шкоди й причинного зв'язку. Відшкодування здійснюється за рахунок держави, а не особисто винного службовця.
Хто є відповідачем
Особливість таких справ — правильне визначення відповідача, бо шкоду відшкодовує держава, а не орган «зі своєї кишені». Ключові моменти:
- відшкодовує держава — за шкоду, завдану органами державної влади чи їх посадовими особами, відповідає держава Україна;
- орган, що представляє державу — інтереси держави в таких спорах представляє відповідний орган (той, що завдав шкоди, або уповноважений орган), а відшкодування здійснюється за рахунок державного бюджету;
- місцеве самоврядування — за шкоду, завдану органами місцевого самоврядування, відповідає відповідна територіальна громада (орган місцевого самоврядування);
- казначейство — виконання рішень про стягнення коштів з держави має свої особливості й здійснюється через органи, що забезпечують виконання за рахунок бюджету.
Неправильне визначення відповідача — одна з поширених причин відмов, тому цьому питанню варто приділити особливу увагу.
Шкода від незаконних рішень і дій
Найпоширеніша підстава — шкода від незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів влади. Щоб стягнути таку шкоду, як правило, потрібно:
- встановити незаконність — часто попередньо оскаржити й визнати протиправним саме рішення, дію чи бездіяльність органу (наприклад, в адміністративному суді);
- довести наявність шкоди — реальні збитки та/або упущену вигоду, а за наявності підстав — моральну шкоду;
- довести причинний зв'язок — що шкода настала саме внаслідок незаконних дій органу;
- обґрунтувати розмір — підтвердити суму шкоди документами.
Важлива особливість: за загальним правилом для відшкодування шкоди від незаконних владних рішень і дій вина органу не є обов'язковою умовою — достатньо незаконності. Це полегшує становище потерпілого порівняно зі звичайним деліктом.
Відповідальність за дії правоохоронних органів
Окремо закон регулює відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та суду. Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання чи інших подібних незаконних дій, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових осіб цих органів (ст. 1176 ЦК). Тобто якщо особу незаконно затримали, заарештували, засудили, а потім виправдали чи закрили провадження з реабілітуючих підстав, вона має право на відшкодування завданої шкоди за рахунок держави. Порядок такого відшкодування регулюється й спеціальним законодавством про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
Як побудувати позов
Позов про стягнення шкоди з держави має свою специфіку. Кроки:
- зафіксувати незаконність — за потреби спершу оскаржити рішення/дії органу й отримати рішення про їх протиправність (або реабілітуючий акт у кримінальних справах);
- правильно визначити відповідача — державу в особі відповідного органу, залучити казначейство у визначених випадках;
- обґрунтувати й підтвердити шкоду — розрахунок і докази майнової та моральної шкоди;
- довести причинний зв'язок між діями органу й шкодою;
- обрати належну юрисдикцію — залежно від характеру спору (адміністративна чи цивільна).
З огляду на складність визначення відповідача, юрисдикції та доведення шкоди такі справи доцільно вести за участю юриста, який має досвід спорів з державою.
Типові помилки
- неправильне визначення відповідача (орган замість держави, без казначейства);
- спроба стягнути шкоду без попереднього визнання дій/рішень органу незаконними;
- недоведеність розміру шкоди й причинного зв'язку;
- плутанина юрисдикцій — звернення не до того суду;
- переконання, що «з державою судитися марно», і відмова від захисту.
Відшкодування шкоди державою (ЦК)
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади або місцевого самоврядування, відшкодовується державою чи територіальною громадою незалежно від вини цих органів (статті 1173–1174 ЦК). Окремо стаття 1176 ЦК регулює відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури й суду. Відшкодування здійснюється за рахунок державного або місцевого бюджету. Потерпілий доводить протиправність рішення чи дій — часто попереднім судовим рішенням про їх скасування, — розмір шкоди та причинний зв'язок. Позов подають за правилами цивільного або адміністративного судочинства.
З чого почати
Оцініть, чи справді шкоду завдано незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу влади, і за потреби спершу домогтеся визнання їх протиправними (чи реабілітуючого акта в кримінальній справі). Правильно визначте відповідача — державу в особі відповідного органу — та зберіть докази розміру шкоди й причинного зв'язку. Пам'ятайте, що за незаконні владні дії держава відповідає, як правило, незалежно від вини. З огляду на складність таких спорів їх варто вести з юристом.
Чим може допомогти адвокат
Питання, як-от «відшкодування шкоди від незаконних дій держоргану: як стягнути з держави», рідко бувають типовими: тут проти вас держорган зі штатними юристами, а процесуальні строки в адмінсправах особливо стислі. Адвокат Олександр Осадько проаналізує вашу ситуацію, чесно оцінить перспективи, підготує документи і візьме на себе спілкування із судом та іншою стороною. Це економить час, гроші й нерви, а головне — підвищує шанси на результат. Щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться зі мною.
Часті запитання
Чи можна стягнути шкоду з держави?
Так. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування чи їх посадових осіб при здійсненні повноважень, відшкодовується державою (органом місцевого самоврядування) незалежно від вини цих органів (ст. 1173–1174 ЦК). Достатньо незаконності дій, наявності шкоди й причинного зв'язку.
Хто є відповідачем у справі про шкоду від держоргану?
За шкоду, завдану органами державної влади, відповідає держава Україна; її інтереси представляє відповідний орган, а відшкодування здійснюється за рахунок держбюджету, часто із залученням казначейства. За шкоду від органів місцевого самоврядування відповідає територіальна громада. Правильне визначення відповідача критично важливе.
Чи треба доводити вину органу для відшкодування?
За загальним правилом ні. Для відшкодування шкоди від незаконних владних рішень і дій вина органу чи посадової особи не є обов'язковою умовою — достатньо довести незаконність рішення чи дії, наявність шкоди та причинний зв'язок. Це полегшує становище потерпілого порівняно зі звичайним відшкодуванням шкоди.
Чи відшкодовується шкода за незаконне затримання чи засудження?
Так. Шкода, завдана незаконним засудженням, притягненням до кримінальної відповідальності, застосуванням запобіжного заходу, незаконним затриманням тощо, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових осіб (ст. 1176 ЦК). Право на це виникає після виправдання чи закриття провадження з реабілітуючих підстав.
Що потрібно довести для стягнення шкоди з держави?
Незаконність рішення, дії чи бездіяльності органу (часто попередньо визнану судом), наявність шкоди (реальні збитки, упущену вигоду, моральну шкоду), причинний зв'язок між діями органу й шкодою, а також обґрунтувати розмір шкоди документами. Вина органу за загальним правилом не потрібна.
Чи потрібно спершу оскаржити рішення органу?
Як правило, так: щоб стягнути шкоду від незаконного рішення чи дії, спершу треба встановити їх незаконність — часто через оскарження й визнання протиправними в адміністративному суді, а в кримінальних справах — через реабілітуючий акт (виправдання, закриття з реабілітуючих підстав). Це основа для подальшого відшкодування.
Чи реально виграти суд проти держави?
Так, попри поширену думку про марність таких спорів. Закон прямо передбачає відповідальність держави за незаконні дії її органів, причому часто без доведення вини. Головне — правильно визначити відповідача, зафіксувати незаконність дій і довести розмір шкоди та причинний зв'язок. Через складність таких справ їх варто вести з юристом.
Ця стаття має загальний інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Кожна ситуація індивідуальна — щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться з адвокатом.