Перевірка контрагента перед угодою: як убезпечити бізнес від збитків
Перевірка контрагента перед угодою — базовий засіб убезпечити бізнес від збитків, шахрайства й податкових ризиків. Значну частину інформації можна отримати з відкритих державних реєстрів, зокрема Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Належна перевірка (due diligence) допомагає оцінити надійність партнера й повноваження підписанта.
Нижче — навіщо перевіряти контрагента, які реєстри допоможуть, на що звернути увагу в договорі та як діяти, якщо партнер виявився недобросовісним.
Навіщо перевіряти контрагента
Перевірка знижує ризики фінансових втрат, податкових претензій і спорів. Вона дає обґрунтовані підстави довіряти партнерові або вчасно відмовитися від ризикованої угоди.
- захист від шахрайства — виявлення фіктивних чи проблемних компаній до передання грошей;
- податкові ризики — за Податковим кодексом робота з ненадійним контрагентом може створити проблеми з визнанням витрат і податкового кредиту;
- оцінка платоспроможності — розуміння фінансового стану й боргів партнера;
- повноваження підписанта — перевірка права особи підписувати договір від імені компанії.
Єдиний державний реєстр
Основне джерело даних про юридичну особу чи ФОП — Єдиний державний реєстр. Він містить ключові відомості про суб'єкта.
- статус — за Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, ФОП та громадських формувань» — чи є особа зареєстрованою й чи не перебуває в стані припинення (ліквідації);
- керівник і представники — відомості про керівника та осіб, уповноважених діяти від імені компанії;
- види діяльності — зареєстровані види діяльності (КВЕД);
- зміни й обтяження — відомості про зміни в реєстрі та окремі обмеження.
Інші корисні реєстри
Крім ЄДР, надійність контрагента перевіряють за низкою відкритих реєстрів. Вони показують борги, спори й ризики.
- Єдиний реєстр боржників — наявність відкритих виконавчих проваджень проти контрагента;
- реєстр судових рішень — судові спори за участю контрагента в Єдиному державному реєстрі судових рішень;
- дані про банкрутство — відомості про порушення справ про банкрутство;
- податкова інформація — за Податковим кодексом — дані про податковий борг і статус платника ПДВ;
- санкційні переліки — перевірка за санкційними списками, де це потрібно;
- реєстр обтяжень — перевірка обтяжень рухомого майна в реєстрі, якщо угода стосується заставленого майна.
Установчі документи й повноваження
Перед угодою варто перевірити документи компанії та повноваження того, хто підписує. Це запобігає оспорюванню договору.
- статут — межі повноважень органів і обмеження на укладення угод;
- підстава повноважень — керівник діє на підставі статуту, інші особи — за довіреністю;
- обсяг довіреності — перевірка, чи охоплює довіреність конкретну угоду;
- значні правочини — для великих угод — чи потрібна згода органів товариства згідно із Законом «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
На що звернути увагу в договорі
Правильно складений договір знижує ризики й полегшує захист. Ключові умови варто прописувати чітко.
- реквізити сторін — точні дані, що збігаються з реєстром;
- предмет і ціна — чіткий предмет, ціна, строки й порядок оплати;
- відповідальність — неустойка (пеня, штраф) за порушення зобов'язань;
- порядок вирішення спорів — претензійний порядок, підсудність, застосовне право.
Якщо партнер недобросовісний
Якщо контрагент порушив зобов'язання, права захищають послідовно. Основа — зафіксовані документи угоди.
- претензія — надішліть письмову вимогу виконати зобов'язання й відшкодувати збитки;
- суд — стягнення боргу, неустойки та збитків у судовому порядку;
- забезпечення позову — за потреби — арешт майна чи коштів контрагента;
- ознаки шахрайства — за ознак кримінального правопорушення — звернення до правоохоронних органів.
Типові помилки
Через ці помилки бізнес зазнає збитків.
- угода без перевірки — передання коштів без перевірки контрагента в реєстрах;
- підпис неуповноваженого — підписання договору особою без належних повноважень;
- розмитий договір — нечіткі предмет, ціна, строки й відповідальність;
- відсутність передоплатних гарантій — повна передоплата без гарантій виконання.
З чого почати
Перед угодою перевірте контрагента за відкритими реєстрами: в Єдиному державному реєстрі — статус, керівника й повноваження; в Єдиному реєстрі боржників і реєстрі судових рішень — борги та спори; перевірте податковий борг і, за потреби, санкційні переліки. Запросіть установчі документи й переконайтеся, що особа має право підписувати договір (керівник за статутом чи представник за довіреністю, яка охоплює угоду). Складіть договір із чіткими реквізитами, предметом, ціною, строками й відповідальністю. Якщо партнер порушив зобов'язання — надсилайте претензію, а далі стягуйте борг і збитки через суд.
Чим може допомогти адвокат
Питання, як-от «перевірка контрагента перед угодою: як убезпечити бізнес від збитків», рідко бувають типовими: тут важливо передбачити ризики заздалегідь і діяти на випередження. Адвокат Олександр Осадько проаналізує вашу ситуацію, чесно оцінить перспективи, підготує документи і візьме на себе спілкування із судом та іншою стороною. Це економить час, гроші й нерви, а головне — підвищує шанси на результат. Щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться зі мною.
Це один із випадків, з якими я працюю в межах напряму цивільних і договірних спорів — деталі про порядок роботи є на сторінці послуги.
Часті запитання
Навіщо перевіряти контрагента перед угодою?
Щоб убезпечитися від шахрайства й фінансових втрат, оцінити платоспроможність партнера, уникнути податкових ризиків і переконатися, що особа має право підписувати договір. Належна перевірка знижує ризик оспорювання угоди й неплатежів.
Які реєстри допоможуть перевірити партнера?
Єдиний державний реєстр юросіб і ФОП (статус, керівник, повноваження), Єдиний реєстр боржників, Єдиний державний реєстр судових рішень, дані про банкрутство, податкова інформація про борг і статус платника ПДВ, а також санкційні переліки.
Як перевірити повноваження підписанта?
За установчими документами: керівник діє на підставі статуту, інші особи — за довіреністю. Перевірте, чи охоплює довіреність конкретну угоду, і чи не потрібна для великого правочину згода органів товариства.
На що звернути увагу в договорі?
На точні реквізити сторін, що збігаються з реєстром, чіткий предмет, ціну, строки й порядок оплати, відповідальність (неустойку) за порушення та порядок вирішення спорів — претензійний порядок, підсудність, застосовне право.
Що робити, якщо контрагент не виконав зобов'язання?
Надішліть письмову претензію з вимогою виконати зобов'язання й відшкодувати збитки. За відсутності реакції стягуйте борг, неустойку та збитки через суд, за потреби — із забезпеченням позову (арештом майна чи коштів).
Як зрозуміти, що компанія проблемна?
Ознаки: стан припинення в реєстрі, відкриті виконавчі провадження в Реєстрі боржників, численні судові спори, справа про банкрутство, податковий борг чи анульований статус платника ПДВ. Кілька таких ознак — привід відмовитися від угоди.
Чи захищає перевірка від податкових проблем?
Так, суттєво знижує ризик. Робота з ненадійним контрагентом може ускладнити визнання витрат і податкового кредиту. Документально підтверджена належна перевірка (due diligence) є аргументом добросовісності платника.
Що робити при ознаках шахрайства?
Крім цивільно-правового стягнення боргу й збитків, за наявності ознак кримінального правопорушення (заволодіння коштами шляхом обману) зверніться із заявою до правоохоронних органів для розгляду питання про кримінальне провадження.
Ця стаття має загальний інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Кожна ситуація індивідуальна — щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться з адвокатом.