Прийняття спадщини: строки, порядок, борги
Спадщина не переходить до спадкоємців автоматично «за фактом» — її потрібно прийняти, і зробити це в межах встановленого строку. Спадщина відкривається у день смерті особи (ст. 1220 ЦК), і від цього дня спливає шість місяців на її прийняття. Пропустити цей строк — означає створити собі зайві складнощі, тому головне у спадкових справах — вчасно й правильно оформити прийняття.
Нижче — який строк діє, якими способами приймають спадщину, що робити при пропуску строку, як розподіляється спадщина за законом і чи можна успадкувати борги.
Строк для прийняття спадщини — шість місяців
Загальний строк для прийняття спадщини — шість місяців із часу її відкриття, тобто з дня смерті спадкодавця (ст. 1270 ЦК). У цей строк спадкоємець має вчинити дії, які закон визнає прийняттям спадщини. Свідоцтво про право на спадщину нотаріус видає після спливу цих шести місяців (ст. 1298 ЦК) — раніше отримати його, як правило, не можна, бо до кінця строку коло спадкоємців ще може змінитися.
Способи прийняття: заява й фактичне проживання
Закон розрізняє два основні способи прийняття спадщини.
- Подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини за місцем її відкриття (ст. 1269 ЦК). Це основний спосіб для спадкоємців, які не проживали разом зі спадкодавцем; заяву треба подати в межах шестимісячного строку.
- Фактичне прийняття. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв її, якщо протягом строку не подав заяви про відмову (ст. 1268 ЦК). Малолітні, неповнолітні та недієздатні особи вважаються такими, що прийняли спадщину, автоматично.
Прийняти спадщину можна тільки повністю — не можна взяти лише окреме майно й відмовитися від решти. Так само не можна прийняти спадщину з умовою чи із застереженням.
Що робити, якщо строк пропущено
Пропуск шестимісячного строку не завжди означає втрату спадщини. Є два шляхи його подолати (ст. 1272 ЦК). Перший — за письмовою згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину: тоді додаткове звернення до суду не потрібне, згода оформлюється в нотаріуса. Другий — через суд: якщо причина пропуску була поважною (наприклад, тривала хвороба, перебування за кордоном, незнання про смерть), суд може визначити спадкоємцю додатковий строк для подання заяви.
Що більше минуло часу і що активніше інші спадкоємці оформили майно на себе, то складніше відновити свої права. Тому при пропуску строку зволікати не варто — оцінити перспективи і діяти краще одразу.
Хто успадковує: заповіт, черги, обов'язкова частка
Якщо є заповіт, спадщина переходить згідно з ним. За відсутності заповіту діє спадкування за законом — за чергами (ст. 1261–1265 ЦК). До першої черги належать діти спадкодавця, той з подружжя, хто його пережив, і батьки. Кожна наступна черга одержує право на спадкування лише за відсутності спадкоємців попередньої.
Навіть заповіт не може повністю позбавити спадщини найбільш вразливих спадкоємців. Малолітні, неповнолітні та повнолітні непрацездатні діти, непрацездатні вдова чи вдівець і непрацездатні батьки мають право на обов'язкову частку — половину частки, яка належала б їм за законом, незалежно від змісту заповіту (ст. 1241 ЦК).
Чи успадковуються борги
Разом із майном до спадкоємців переходять і борги спадкодавця. Але відповідальність обмежена: спадкоємці зобов'язані погасити вимоги кредиторів лише в межах вартості майна, одержаного у спадщину (ст. 1282 ЦК). Це означає, що успадкувати «більше боргів, ніж майна» неможливо — за межами вартості спадщини особистими коштами спадкоємець не відповідає. Якщо ж борги перевищують вартість майна, варто зважити, чи є сенс приймати таку спадщину взагалі, — закон дозволяє від неї відмовитися протягом строку (ст. 1273 ЦК).
Типові помилки
- Впевненість, що спадщина «сама перейде» без звернення до нотаріуса, — для тих, хто не проживав зі спадкодавцем, потрібна заява.
- Пропуск шестимісячного строку через зволікання й переконання, що «встигну потім».
- Спроба прийняти лише вигідне майно й відмовитися від боргів — спадщина приймається тільки повністю.
- Прийняття очевидно збиткової спадщини без оцінки співвідношення майна й боргів.
З чого почати
Перший крок — визначити день відкриття спадщини (дату смерті) і від нього шестимісячний строк, а також з'ясувати, чи є заповіт. Далі — обрати спосіб прийняття: якщо ви проживали зі спадкодавцем, спадщина вважається прийнятою, якщо ні — потрібно подати заяву нотаріусу в межах строку. Якщо строк уже пропущено або є спір між спадкоємцями чи борги спадкодавця, ситуацію варто оцінити окремо й не відкладати, бо час працює проти спадкоємця.
Чим може допомогти адвокат
Питання, як-от «прийняття спадщини: строки, порядок, борги», рідко бувають типовими: тут ціна помилки висока, а угоду чи спадщину можуть оскаржити роками пізніше. Адвокат Олександр Осадько проаналізує вашу ситуацію, чесно оцінить перспективи, підготує документи і візьме на себе спілкування із судом та іншою стороною. Це економить час, гроші й нерви, а головне — підвищує шанси на результат. Щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться зі мною.
Такі справи я веду в межах напряму цивільних і майнових спорів: на сторінці послуги описано підхід, етапи роботи й типові ситуації.
Часті запитання
Який строк для прийняття спадщини?
Шість місяців із дня смерті спадкодавця (ст. 1270 ЦК). У цей строк потрібно прийняти спадщину — подати заяву нотаріусу або фактично прийняти її. Свідоцтво про право на спадщину видається після спливу шести місяців.
Як прийняти спадщину?
Двома способами: подати заяву про прийняття нотаріусу за місцем відкриття спадщини (основний спосіб для тих, хто не жив зі спадкодавцем), або фактично — якщо ви постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, ви вважаєтеся таким, що її прийняв, якщо не відмовилися (ст. 1268, 1269 ЦК).
Що робити, якщо пропустив шестимісячний строк?
Є два шляхи (ст. 1272 ЦК): отримати письмову згоду всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину (оформлюється в нотаріуса, без суду), або звернутися до суду за визначенням додаткового строку, якщо причина пропуску була поважною. Що більше минуло часу, то складніше, тож діяти краще одразу.
Чи можна прийняти лише частину спадщини?
Ні. Спадщина приймається тільки повністю — не можна взяти окреме майно й відмовитися від решти або від боргів. Прийняття з умовою чи застереженням також не допускається.
Чи переходять до спадкоємців борги?
Так, борги спадкодавця переходять до спадкоємців, але відповідальність обмежена вартістю отриманого майна (ст. 1282 ЦК). Успадкувати боргів більше, ніж вартість спадщини, неможливо — понад цю вартість спадкоємець власними коштами не відповідає.
Хто спадкує, якщо немає заповіту?
Спадкування відбувається за законом, за чергами (ст. 1261–1265 ЦК). Перша черга — діти, той з подружжя, хто пережив спадкодавця, і батьки. Наступна черга спадкує лише за відсутності спадкоємців попередньої.
Що таке обов'язкова частка у спадщині?
Це частка, якої не можна позбавити заповітом. Малолітні, неповнолітні та повнолітні непрацездатні діти, непрацездатні вдова/вдівець і непрацездатні батьки одержують половину частки, яка належала б їм за законом, незалежно від заповіту (ст. 1241 ЦК).
Ця стаття має загальний інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Кожна ситуація індивідуальна — щоб отримати пораду саме для вашого випадку, зв'яжіться з адвокатом.